У вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 9Следующая ⇒

Міністерства аграрної політики та продовольства України

ТЕМА 1

«СУТНІСТЬ, РОЛЬ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ»

1.Об 'єктом вивчення менеджменту є:

1) працівники керуючої і керованої систем організації;

2) процес управління діяльністю підприємств;

3) теоретичні засади управлінської діяльності;

4) проектування систем менеджменту.

2. Суб 'єктом вивчення менеджменту є:

1) працівники керуючої і керованої систем організації;

2) процес управління діяльністю підприємств;

3) теоретичні засади управлінської діяльності;

4) проектування систем менеджменту.

3.Який з принципів менеджменту спонукає організацію до діяльності, постійного розвитку, впровадження інновацій тощо:

1) принцип цілеспрямованості;

2) принцип активізації;

3) принцип динамічної рівноваги;

4) принцип демократизації управління.

4. Який з принципів менеджменту дає змогу розглядати організацію як відкриту систему, що складається із взаємодіючих та взаємопов 'язаних елементів:

1) принцип системності;

2) принцип динамічної рівноваги;

3) принцип цілеспрямованості;

Принцип взаємозалежності.

5. Що слід розуміти під терміном "Менеджмент"

1) керування якоюсь системою;

2) управління організацією в ринкових умовах із обов'язковим застосуванням економічних методів;

3) походить від англійського "management" і означає керувати, очолювати;

4) передбача є очолювання та керування якоюсь системою;

З яких частин складається економічний механізм менеджменту?

1) внутрішнього фірмового управління, управління виробництвом;

2) управління персоналом, внутрішньо фірмового управління, управління виробництвом;

3) управління виробництвом і управління персоналом;

4) внутрішньо фірмового управління, управління виробництвом, управління матеріально-технічними засобами;

В чому полягає основна ціль менеджменту?

1) у забезпеченні прибуткової діяльності підприємства;

2) у подоланні ризиків на ринку;

3) у здійсненні виробництва товарів;

4) у визначенні ефективних шляхів реалізації продукції;

8. Основне завдання менеджменту - це:

1) направлення працівників до спільних дій постановкою єдиних завдань для досягнення цілей організації;

2) об'єднання працівників до спільних дій постановкою конкретних задач;

3) уміння ефективно управляти, удосконалюючи структуру організації;

4) удосконалення управлінського механізму;

9.Предмет менеджменту, як науки управління включає:

1) процес виробництва і обміну продукції;

2) дослідження законів і закономірностей життєдіяльності організацій, а також відносин між працюючими в процесі виробництва;

3) організаційні, управлінські та міжособові відносини між працюючими в процесі виробництва;

4) процес контролю за роботою кадрів;

10. Об'єктом вивчення менеджменту є:

1) контроль за господарською діяльністю;

2) організаційні відносини в організації;

3) трудові колективи та процеси, які в них здійснюються;

4) контроль за діяльністю кадрів;

11. Метод - це науковий аналіз:

1) поведінки людини в організації;

2) вплив людини на ситуацію;

3) взаємозв'язок людини і колективу в організації;

4) поведінки людини в організації, взаємозв'язку і взаємного впливу людини і колективу на ситуацію;

12. Принципи менеджменту визначають:

1) способи діяльності членів організації;

2) правила взаємодії між членами організації;

3) стосунки, відповідно до яких повинна створюватися, функціонувати і розвиватись система управління;

4) всі відповіді правильні;

ТЕМА 2

«ЕВОЛЮЦІЯ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ МЕНЕДЖМЕНТУ»

13. За концепцією наукового управління запропоновано:

Оптимізацію діяльності підприємства

2) оптимізацію розподілу грошових коштів

3) введення «ноу-хау»

4) організаційний вплив на колектив

14. Початком визнання управління наукою і самостійною сферою досліджень є:

1) експерименти Р. Оуена щодо мотивації колективної праці;

2) публікація Ф. Тейлором книги «Принципи наукового управління»;

3) публікація книги Н. Маккіавеллі «Правитель»;

4) відкриття клинопису;

15. На початку формування менеджменту як науки було створено 5 наукових шкіл. Вкажіть, якої з перелічених нижче не існувало:

1) школа наукового управління;

2) школа людських стосунків;

3) школа науки управління;

4) адміністративна школа;

В працях яких науковців знаходимо зародження наукових ідей менеджменту?

1) Сократа;

2) Платона;

3) Маккіавеллі;

4) Аристотеля;

Хто із науковців вперше сформулював принцип «економічної людини»?

1) Томас Гобос;

2) Джеймс Стюарт;

3) Адам Сміт;

4) Роберт Оуен;

18. Найвідомішими представниками концепції наукового управління є:

1) Ф. Тейлор, Г. Емерсон;

2) А. Файоль, М. Вебер;

3) М. Фолліт, Е. Мейо, А. Маслоу;

4) Д. Мак - Грегор, Г. Форд;

19. Важливим внеском «Школи людських відносин» у практику управління було:

1) створення універсальних принципів управління;

2) систематичне стимулювання праці з метою збільшення її продуктивності і обсягів виробництва;

3) застосування в управлінні математичних підходів;

4) перенесення центру ваги в управлінні з виконання завдань на стосунки між людьми;

20. На що направлена концепція адміністративного управління:

1) удосконалення організаційної структури;

2) на розробку проблем і принципів управління організацією в цілому;

3) удосконалення організаційної структури;

4) централізацію управління;

21. Основні характерні риси переходу до постіндустріального розвитку це:

1) розвиток наукового і виробничого потенціалу;

2) впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво;

3) науково-технічний прогрес, а також концентрація наукового і виробничого потенціалу;

4) орієнтація на нові умови розвитку суспільного виробництва;

ТЕМА 3

«ОРГАНІЗАЦІЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ»

22.Вкажіть з яких підсистем складається організація, як система:

Керуючої та керованої

2) керуючої

3) керованої

4) організаційної

23. Організація — це група людей, діяльність яких свідомо чи спонтан­но координується задля досягнення:

1) прибутку;

2) спільної мети;

3) конкурентних переваг;

4) ринкових позицій;

24. До методів не прямого впливу належать:

Математичні методи

2) соціологічні дослідження;

3) розробка технологічного процесу виробництва

4) конкуренти

25. До неформальних методів прогнозування відносять:

Промислове шпигунство

2) кадровий склад підприємства

3) управління виробництвом

4) грошові кошти

26. Вкажіть, яку з наведених нижче структур не можна класифікувати як організацію:

1) студентська група;

2) вищий навчальний заклад;

3) маркетингова компанія;

4) екологічний рух «Грінпіс»;

27. Для організацій, що здійснюють посередницьку діяльність, найважливішим ресурсом є:

1) технологія;

2) персонал;

3) інформація;

4) все вищеназване;

28. Підприємець — це людина, що:

1) приймає рішення і прагне будь-що його виконати, покладаючись на класичні методи управління;

2) приймає рішення і прагне досягти цілі, виявляючи гнучкість, ризикуючи, відмовляючись від нежиттєздатних ідей;

3) шукає нові можливості у бізнесі, але не бажає ризикувати власним капіталом;

4) надає перевагу децентралізації в управлінні, не використовує неформальні зв'язки;

29. Визначте, які поняття із нижченаведених не відповідають визна­ченню організації як системи:

1) синергізм;

2) симбіоз;

3) залежність від зовнішнього середовища;

4) динамічна рівновага;

30. Різниця між формальними і неформальними організаціями поля­гає в тому, що:

1) формальні виникають внаслідок реалізації певних проектів, а неформальні — внаслідок соціальної взаємодії;

2) перші створені особами, які, взаємодіючи між собою, впливають одна на одну, а в других взаємодія відбувається без взаємного впливу;

3) в основі формування формальних груп — вторинні потреби людини;

4) неформальні організації виникають тільки всередині формальної організації;

31. До внутрішнього середовища підприємства не належать:

1) мета діяльності;

2) організаційна структура;

3) прийняті норми і правила поведінки;

4) економічні закони, що регламентують діяльність підприємства;

32. Поділ цілей на економічні, організаційні, технічні, соціальні, нау­кові, політичні — це їх класифікація за ознакою:

1) ієрархічності;

2) змісту;

3) функціональною;

4) належності до фаз життєвого циклу організації;

33. Сукупність елементів і логічних взаємозв'язків між ними, яка сприяє найефективнішому перетворенню вхідних ресурсів у кінцевий продукт і досягненню цілей організації, — це:

1) структура організації;

2) організаційна культура;

3) технологія управління;

4) всі відповіді правильні;

34. На підприємствах, що використовують технології масового виробництва, організаційні структури характеризуються рівнем централізації:

1) високим;

2) низьким;

3) середнім;

4) задовільним;

35. Поділ технологій на багатоланкові, посередницькі та інтенсивні здійснено:

1) Дж. Вудворд;

2) Дж. Томпсоном;

3) Г. Емерсоном;

4) Ч. Аркрайтом;

36. Розподіл завдань, пов'язаних з машинами, устаткуванням, інс­трументами, сировиною, формує:

1) виробничу структуру підприємства;

2) організаційну структуру підприємства;

3) структуру управління підприємством;

4) технологічна структура підприємства;

37. Вкажіть, які з вищеназваних факторів зовнішнього середовища не відносять до факторів непрямої дії:

1) політичні;

2) науково-технологічні;

3) демографічні;

4) преференції споживачів;

38. До факторів мікросередовища хлібокомбінату не відносять:

1) населення міста;

2) борошномельний завод;

3) посушливе літо;

4) Податковий кодекс;

39. До факторів макросередовища університету не належать:

1) соціально-культурні пріоритети населення регіону;

2) рівень ВВП на душу населення країни;

3) рівень інфляції в країні;

4) Міністерство освіти і науки України;

40. До факторів зовнішнього середовища, що прямо впливають на діяльність меблевої фабрики, не належать:

1) деревообробний комбінат;

2) мережа меблевих салонів;

3) Міжнародна виставка-ярмарок «Сучасні деревообробні технології»;

4) місцеві ЗМІ;

41. До факторів зовнішнього середовища, що опосередковано впли­вають на діяльність кондитерської фабрики, належать:

1) дитячі садочки;

2) демографічна ситуація в країні;

3) ціни на какао-боби на світовому ринку;

4) зміна митних тарифів на імпортно-експортні операції;

42. До причин, що спонукують підприємства виходити на зовнішні ринки, не відносять:

1) митні тарифи та збори;

2) нижчу вартість виробничих ресурсів;

3) систему судочинства;

4) рівень освіти та кваліфікації трудових ресурсів;

43. До факторів зовнішнього середовища, що безпосередньо впли­вають на діяльність плодоконсервного комбінату, не належать:

1) вступ України до COT;

2) підвищення рівня життя населення;

3) поява на ринку технологій принципово нового безвідходного способу переробки кісточкових плодів;

4) чинний Податковий кодекс;

44. Визначте, які з нижченазваних факторів зовнішнього середовища істотно не впливають на діяльність туристичної фірми:

1) політичні;

2) науково-технологічні;

3) екологічні;

4) природні;

45. Вкажіть, яке із зазначених нижче підприємств зазнає найменшого негативного впливу в разі підвищення вартості електроенергії:

1) машинобудівний завод;

2) лікарня;

3) деревообробний комбінат;

4) автопарк;

46. Організація — це група людей, діяльність яких свідомо чи спонтан­но координується задля досягнення:

1) прибутку;

2) спільної мети;

3) конкурентних переваг;

4) ринкових позицій;

47. Вкажіть, яку з наведених нижче структур не можна класифікувати як організацію:

1) студентська група;

2) вищий навчальний заклад;

3) маркетингова компанія;

4) екологічний рух «Грінпіс»;

48. Для організацій, що здійснюють посередницьку діяльність, найважливішим ресурсом є:

1) технологія;

2) персонал;

3) інформація;

4) кошти;

49. Підприємець — це людина, що:

1) приймає рішення і прагне будь-що його виконати, покладаючись на класичні методи управління;

2) приймає рішення і прагне досягти цілі, виявляючи гнучкість, ризикуючи, відмовляючись від нежиттєздатних ідей;

3) шукає нові можливості у бізнесі, але не бажає ризикувати власним капіталом;

4) надає перевагу децентралізації в управлінні, не використовує неформальні зв'язки;

50. Управлінський персонал поділяють на керівників, спеціалістів, службовців (технічних виконавців):

1) залежно від функціональної ролі в процесі управління;

2) залежно від посади, яку вони займають;

3) залежно від особистої ролі в управлінні підприємством;

4) залежно від стажу роботи;

ТЕМА 4

«ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА ТА КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ»

51. До складових організаційного оточення, що впливають на пове­дінку працівника, не належать:

1) традиції;

2) звичаї;

3) стиль керівництва;

4) розумові та фізичні здібності працівника;

52. Матеріальним втіленням організаційної культури не є:

1) символи;

2) форма одягу співробітників;

3) гімн компанії;

4) історії з життя засновників чи власників компанії;

53. Тип організаційної культури, налаштований на постійний пошук привабливих ніш на ринку, а отже, спрямований на заохочення самостій­ності та ініціативи, — це тип:

1) «фортеці»;

2) «академії»;

3) «ліани»;

4) «косяка риби»;

54. Модель корпоративної культури, яка характеризується лояльністю, відданістю персоналу, ефективною командною роботою - це:

1) Бейсбольна команда;

2) Клубна культура;

3) Академічна культура;

4) Оборонна культура;

55. Модель корпоративної культури, яка формується в умовах, коли організація часто реструктурується і скорочує свій персонал, щоб адаптуватися до нових зовнішніх умов, - це:

1) Бейсбольна команда;

2) Клубна культура;

3) Академічна культура;

4) Оборонна культура;

56. До ознак адаптивної культури організації належать:

1) Наявність менеджерів, схильних до ризику; атмосфера довіри між співробітниками, командна праця;

2) Спеціальні тренінги, семінари для ознайомлення з внутрішньо-фірмовими правилами поведінки;

3) Підбір і набір працівників, які поділяють організаційні принципи;

4) Організаційна культура, яка відображає специфіку бізнесу;

ТЕМА 5

«КЛАСИФІКАЦІЯ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦІЙ У СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ»

57. Функції планування, організування, контролювання, мотивування, становлять менеджменту:

1) філософію;

2) проблеми;

3) процес;

4) цілі;

58. До загальних функцій управління організацією належать:

1) прогнозування, планування, організування, мотивування, координування, контролювання;

2) планування, організування, спеціалізація, мотивування, контролювання;

3) маркетинг, планування, організування, мотивування, контролювання;

4) організування, планування, мотивування, контролювання;

59. Процес управління складається з наступних функцій:

1) планування, прогнозування, аналіз;

2) планування, організація, аналіз, мотивація;

3) планування, організація, мотивація, контроль;

4) організація, мотивація, контроль;

60. Головним завданням планування є:

1) забезпечення єдиного напрямку зусиль усіх членів організацій;

2) передбачення майбутнього стану організацій;

3) контроль за реалізацією заходів;

4) отримання доходу;

61. Головною метою мотивації є:

1) досягнення працівниками задоволення від роботи;

2) зменшення видатків на оплату праці;

3) виконання членами організації роботи у відповідності із делегованими обов’язками;

4) отримання винагороди;

62. Школа наукового управління в мотивації вбачала:

1) моральне стимулювання підлеглих шляхом похвали;

2) пропозицію надання відповідних грошових винагород в обмін на зусилля;

3) створення відповідних очікувань у підлеглих;

4) покращення психологічного клімату в колективі;

63. Контроль – це:

1) постійний нагляд за виконанням роботи;

2) процес забезпечення досягнення мети;

3) вчинення дій з виправлення ситуації;

4) встановлення стандартів;

64. В якому порядку реалізовуються основні (загальні) функції управління:

1) планування, організація, мотивація, контроль;

2) організація, планування, контроль, мотивація;

3) планування, організація, контроль, мотивація;

4) організація, контроль, мотивація, планування.

ТЕМА 6

«УПРАВЛІНСЬКЕ РІШЕННЯ: СУТНІСТЬ ТА ПРОЦЕС ПРИЙНЯТТЯ»

65. Ситуаційний підхід до управління ґрунтується на припущенні, що придатність та ефективність різних методів управління визначається:

1) системою стосунків, що склалася в колективі;

2) ситуацією, в якій опинилась організація;

3) досконалістю володіння менеджером прийомами управління;

4) досконалістю володіння менеджером методами управління;

66. Системний підхід до управління ґрунтується на уявленні про орга­нізацію як:

1) закриту систему, зорієнтовану на довготривале існування завдяки бездоганній роботі кожного з її елементів;

2) відкриту систему, що є сукупністю взаємопов'язаних елементів, зорієнтованих на досягнення цілей в умовах мінливого зовнішнього середовища;

3) систему взаємопов'язаних елементів, кожен із яких виконує одну, притаманну лише йому функцію, що забезпечує існування організації в довготривалій перспективі;

4) закриту систему, зорієнтовану на короткострокове існування завдяки бездоганній роботі кожного з її елементів;

67. Створення науковою фундаменту, що замінює собою старі, тра­диційні методи виконання роботи на ретельне наукове дослідження кож­ного її елементу — це одне з основних положень школи:

1) науки управління;

2) адміністративної;

3) наукового управління;

4) поведінкової;

68. Нова управлінська парадигма, що виникла як поєднання ситуа­ційного і системного підходів до управління, передбачає:

1) поліцентризм в управлінні;

2) ставку на самореалізацію людей;

3) визначення організації як соціотехнічної системи, що націлена на пристосування до зовнішнього середовища;

4) всі відповіді правильні;

69. Школа управління, що прагне використовувати у науці управлін­ня методи й інструментарій точних наук, — це:

1) адміністративна школа;

2) школа кількісного підходу до управління;

3) раціоналістична школа;

4) школа наукового управління;

70. Підхід до науки управління з точки зору кількісних методів виник:

1) в 50-ті роки XX століття;

2) в 20-ті роки XX століття;

3) у 70-ті роки XX століття;

4) у 80-ті роки XX століття;

71. Кому належить вислів: «Менеджмент — це забезпечення виконання роботи за допомогою інших осіб»:

1) Е. Мейо;

2) М. П. Фоллет;

3) Ф. Тейлору;

4) Г. Форду;

72. Основоположником процесуального підходу в управлінні вва­жають:

1) А. Маслоу;

2) Ф. Тейлора;

3) А. Файоля;

4) Е. Мейо;

73. Управлінські задачі вирішувала за допомогою економіко-математичних методів і моделей:

1) школа наукового управління;

2) адміністративна школа управління;

3) школа науки управління;

4) школа системного управління школа емпіричного управління;

Центром вчення стали такі принципи управління індивідуальною працею робітників: науковий підхід до виконання кожного елементу роботи; науковий підхід до підбору, навчання і тренінгу робітника; кооперація з робітниками; розподіл відповідальності за результати роботи між менеджерами і робітниками.

1) Ф. Тейлора;

2) А. Сміта;

3) А. Файоля;

4) Е. Мейо;

75. Назвіть, хто з теоретиків управління першим звернув увагу на те, що кожен вищий рівень управління створюється не для задоволення тих, хто стоїть вище, а для обслуговування тих, хто стоїть нижче:

1) А. Сміт;

2) М. Туган-Барановський;

3) Г. Емерсон;

4) А. Файоль;

76. Працівник отримує розпорядження і звітує тільки перед одним безпосереднім керівником — це принцип:

1) єдиновладдя;

2) єдності дій;

3) підпорядкованості інтересів;

4) скалярного ланцюга;

77. Природний порядок в організації, що має керуючий центр, — це принцип:

1) справедливості;

2) централізації;

3) підпорядкованості інтересів;

4) корпоративного духу;

78. Встановлених правил слід дотримуватися на всіх рівнях скаляр­ного ланцюга — це принцип:

1) підпорядкованості інтересів;

2) скалярного ланцюга;

3) справедливості;

4) централізації;

79. Способи впливу на окремих працівників та виробничі колективи в цілому, необхідні для досягнення цілей підприємства, — це:

1) методи управління;

2) принципи управління;

3) функції управління;

4) стилі управління;

80. До економічних методів управління не належить:

1) преміювання;

2) система податків;

3) підвищення по службі;

4) штрафні санкції;

81. До адміністративних методів управління помилково віднесено:

1) посадові інструкції;

2) розпорядження;

3) накази;

4) присвоєння почесного звання;

82. Наука управління передбачає наступний науковий підхід:

Системний

2) аналітичний

3) математичний

4) процесний

83. Науковий підхід до управління, який є сукупністю безперервних, послідовних і взаємопов’язаних дій це:

Процесний

2) системний

3) економічний

4) прогнозтичний

84. Послідовність в якій виконуються основні функції менеджменту – наступна:

1) планування, організація, мотивація і контроль

2) організація, планування, мотивація і контроль

3) планування, мотивація і контроль. організація

4) організація, планування, мотивація і контроль

85. Послідовність етапів процесу управління:

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности