Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Орфоепія і культура усного мовленняСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Орфоепія – це розділ науки про мову, що вивчає систему норм літературної вимови. Предметом вивчення орфоепії є: - звукові особливості мовлення (усне мовлення розглядається не взагалі, а тільки з погляду його відповідності сучасним літературним нормам); - правильна вимова звуків мовлення (голосних і приголосних); - правильна вимова звукосполучень; - правильна вимова окремих слів і їх форм. Сучасні норми української орфоепії склалися історично на основі вимови, властивої середньонаддніпрянським говорам. Практичне значення орфоепії винятково важливе, оскільки дотримання орфоепічних норм, як й інших літературних норм, удосконалює мову як засіб спілкування, полегшує обмін думками. Унормована вимова є однією з ознак культури мовлення. 1. Вимова голосних звуків. Усі голосні звуки під наголосом вимовляються чітко й виразно: план, постанова. В інших позиціях вимова голосних має такі особливості: - голосні [а], [і], [у] – в усіх позиціях вимовляються виразно: [зна´ти] - звук [о] вимовляється виразно й здебільшого не змінюється; лише перед складом з постійно наголошеним [у] вимовляється з наближенням до [у] [гоулу´бка] - звуки [е], [и] в ненаголошеній позиції вимовляються нечітко: [е] – з наближенням до [и], [и] – з наближенням до [е]: [меита´].
2. Вимова приголосних звуків - Дзвінкі приголосні в кінці слова й перед глухими в середині слова вимовляються дзвінко:[три'дцат']. З усіх дзвінких приголосних тільки глотковий звук [г] вимовляється як [х]: [лехко], орфографічно: легко. - оглушуються прийменник і префікс з-перед глухими приголосними: [с тобо´йу] - префікси роз- без- можуть вимовлятися дзвінко й глухо (залежно від темпу вимови): [розпи´ска ] і [роспи´ска]; - губні приголосні б, п, м, в, ф в кінці слова вимовляються твердо (на відміну від рос.мови); - шиплячі ж, ш, ч, дж, як правило, тверді: [хо´диш] [п´іч], лише перед [і] ці приголосні вимовляються як напівм’які [ш´іс´т´], також подовжені шиплячі вимовляються як напівм’які: [зб´іж´:а]; - звук р твердий в кінці слова і складу: [секретар] - звук л в українській мові вимовляється твердо перед а, о, ув кінці слова і в середині слова перед приголосними [ст´іл]. М’яка вимова л не властива українській мові, пом’якшується перед і [л´іто]; - передньоязикові [д], [т], [з], [с], [ч], [л], [н] перед м’якими приголосними та перед [і] вимовляються м‘яко: [майбутн´є], [с´іл´]; - звук [ґ] слід вимовляти у словах ґатунок, ґречний, ґрунт; - африкати [дз], [дж] вимовляються як неподільні звуки: [дзв´інок] звукосполучення [д] і [з], [д] і [ж] вимовляються як два окремі: [в´ідзначити]; 3. Вимова звукосполучень - сполучення шся, ться у дієслівних формах вимовляються як [с´:а], [ц´:а], [у´чис ц´:а]; - сполучення жся, чся у дієсловах наказового способу вимовляються як [з´с´а], [ц´с´а], [не моро´ц´с´а]; - групи приголосних, що з’являються в словах внаслідок словотворення, спрощуються: проїзд + н(ий) Õ [пройізни´й]. Така вимова закріплена правописом. Проте написання окремих слів, зокрема числівників шістнадцять, шістсот не відповідає вимові: [ш´іс:о´т] і в деяких словах, утворених від іншомовних основ: президентський [преизиеде´нс´кий] - ніколи не спрощуються звукосполучення [здр], [спр], [стр], [справа] Вимова слів іншомовного походження Іншомовні слова в українській мові фонетичного й граматичного адаптуються, проте деякі з них характеризуються орфоепічними особливостями. - голосні [і], [и] слід завжди вимовляти відповідно до їх написання. Після приголосних [д], [т], [з], [с], [ц], [ч], [ж], [ш], [р] вимовляється [и], а не [і] [тираж] - в іншомовних словах ненаголошений [о] ніколи не переходить в [у] - ненаголошені [е], [и] після приголосних вимовляються з наближенням до [и], [е] [теиндеинці] Правила оформлення бібліографії
Бібліографія – це список літератури з певного питання. У книзі бібліографія слугує для поглиблення і розширення знань читачів з певної галузі науки або техніки, якій присвячено основний зміст книги. Розрізняють бібліографію: 1) реєстраційну – знайомить читача з назвами усіх книг з конкретного питання; 2) рекомендаційну – містить назви книг, які автор радить прочитати; 3) як список використаної літератури – містить перелік книг, на які посилається автор. Вибір автором певного типу бібліографії залежить від характеру і призначення видання.
Способи розташування бібліографічних відомостей Порядок розміщення назв книг у списках літератури може бути алфавітним, хронологічним, тематичним. Всередині тематичних рубрик треба дотримуватися алфавітного або хронологічного принципу розташування назв. Список літератури може записуватися двома способами: 1) перший рядок назви книги пишеться від лівого поля без абзацу, наприклад: Бондар Д. Д. Практикум з металообробки: Навч. посіб. – Донецьк: Майстер, 1991. – 130 с.; 2) перший рядок назви книги пишеться з абзацу, а другий і наступні рядки – від лівого поля без абзацу, наприклад: Томан І. Мистецтво говорити: Пер. з чес. – 2-ге вид. – Політвидав України, 1989, - 298., іл. Перевага надається частіше другому способу. Список літератури, вміщений у кінці книги, пишеться через два інтервали. Бібліографічне посилання, вміщене в кінці сторінки, оформляється як виноска.
Правила складання бібліографічного опису 1. Автор (прізвище, ініціали); крапка; якщо книга написана декількома авторами, то вони перераховуються через кому. Якщо посібник написаний чотирма авторами і більше, то вказують лише першого, а замість прізвищ інших авторів зазначається “та ін.”. 2. Назва книги (без скорочень і без лапок); двокрапка. Підзаголовок (без лапок); крапка, тире. 3. Початкові відомості (місце видання, видавництво, рік видання). 3.1. Місце видання – з великої літери скорочено, - Москва (М.), Санкт-Петербург (СПб.), Київ (К.), Харків (Х.), Львів (Л.); крапка, двокрапка. Усі інші міста повністю – Донецьк, Одеса, Мінськ; двокрапка. 3.2. Назва видавництва (без лапок) з великої літери; кома. 3.3. Том, частина – скорочено з великої літери (Т., Ч.); цифра тому або частини; крапка, тире. Випуск з великої літери, скорочено (Вип.), крапка, тире. 3.4. Слово “Видання” з великої літери, скорочено; крапка; порядковий номер видання арабськими цифрами, крапка, тире (Вид. 2-ге). 3.5. Рік видання (лише арабськими цифрами), крапка; тире. 3.6. Якщо вказується загальна кількість сторінок, то пишуться арабські цифри на позначення номера сторінки; слово “сторінка” записується скорочено, з маленької літери. Наприклад: 350 с. Якщо вказуються конкретні сторінки, то спочатку пишеться слово “сторінка” скорочено з великої літери (С.); крапка; арабськими цифрами номери сторінок, наприклад: 4. Якщо на одній сторінці декілька посилань, то при повторюванні бібліографічних відомостей достатньо вказати “Там само”, поставити крапку й тире і записати номери сторінок, на які посилаються. Наприклад: Там само. – С. 65-70.
Документи щодо особового складу До цих документів належать автобіографія, резюме, заява, пропозиція, скарга, характеристика, трудова книжка, особовий листок з обліку кадрів.
РЕЗЮМЕ Це документ, в якому коротко викладаються особисті, освітні та професійні відомості про особу. Р е к в і з и т и: 1. Назва виду документа. 2. Текст, що містить таку інформацію: - домашня адреса, телефон (факс); - прізвище, ім’я, по батькові; - мета, з якою написано документ; - особисті дані (дата народження; сімейний стан; національність (якщо потрібно)); - відомості про освіту (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося вчитися; ступінь володіння іноземними мовами (при потребі); - відомості про професійний досвід (яку посаду обіймає зараз, попередні посади, із зазначенням стажу роботи); - відомості про публікації (якщо потрібно); - інша інформація на вимогу роботодавця. 3. Дата (при потребі) 4. Підпис (при потребі). Резюме повинно бути детальним, точним, але лаконічним. Кожне нове повідомлення пишеться з абзацу. Як правило, цей документ надсилається до установи, яка оголосила вакансії. Після ознайомлення дирекції із документом претенденти запрошуються на співбесіду. Якщо особа відповідає вимогам установи, то їй пропонують заповнити резюме у вигляді анкети безпосередньо на місці.
Зразок: Резюме Коваленко Олена Анатоліївна Адреса: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, б.7, кв. 13, тел. 66-04-90 Дата і місце народження: 11 березня 1982 р. м. Черкаси. Мета: заміщення вакантної посади менеджера з питань реклами у корпорації “Біржа нерухомості” Досвід роботи: 2001 р. – навчально-виробнича практика на посаді менеджера з питань реклами у цій фірмі. Освіта: 2000-2002 рр. – навчання у Черкаському державному бізнес-коледжі на відділенні економіки та підприємництва за спеціальністю “Комерційна діяльність”. 2002 р. – студентка ІІІ курсу економічного факультету Черкаського державного університету ім. Б. Хмельницького за спеціальністю “Менеджмент організації”. Працюю на комп’ютері: Маю досвід роботи з електронними таблицями, текстовим і графічним редакторами у середовищах DOS і WINDOWS, а також володію системою програмування на мові PASCAL.
Знання мов: вільно володію англійською, українською та російською мовами, німецькою (читаю і перекладаю із словником). Контактний телефон: 45-05-90
ЗАЯВА Це документ, який містить прохання особи (особиста заява) або установи (службова заява) щодо здійснення своїх прав або захисту інтересів. Р е к в і з и т и: 1. Адресат (назва установи або посада та ініціали керівника, на ім’я яких подається заява). 2. Адресант (назва установи або посада, ініціали (іноді адреса і паспортні дані) особи, яка звертається із заявою). 3. Назва виду документа. 4. Текст. 5. Підстава (додаток): перелік документів, доданих до заяви на підтвердження її правомірності. 6. Дата. 7. Підпис.
Заява пишеться власноручно в одному примірнику. Різновидами заяви є заява-зобов’язання (прохання про надання позики), заява про відкриття рахунка, про притягнення до відповідальності тощо.
Зразок: Ректору Черкаського державного
Заява Прошу зарахувати мене студентом 3-го курсу денної форми навчання за спеціальністю “Комп’ютерні системи та мережі” на контрактній основі за співбесідою. До заяви додаю: 1. Диплом молодшого спеціаліста за фахом “Обслуговування комп’ютерних та інтелектуальних систем і мереж”. 2. Автобіографію. 3. Довідку з місця проживання. 4. Медичну довідку. 5. Шість фотокарток.
24 червня 2002 р. Підпис
ХАРАКТЕРИСТИКА Це документ, в якому в офіційній формі висловлено громадянську думку про працівника як члена колективу і який складається на його вимогу або письмовий запит іншої установи для подання до цієї установи.
Р е к в і з и т и: 1. Назва виду документа. 2. Заголовок (прізвище, ім’я, по батькові особи, якій видається характеристика; рік або повна дата народження; посада; якщо треба – місце проживання). 3. Текст, який містить такі відомості: - трудова діяльність працівника (з якого часу в цій установі, на якій посаді); - ставлення до службових обов’язків та трудової дисципліни (вказуються найбільш значущі досягнення, заохочення та покарання); - моральні якості (риси характеру, ставлення до інших членів колективу); - висновки; - призначення характеристики (при потребі). 4. Дата складання. 5. Підпис керівника установи (при потребі – інших відповідальних осіб). 6. Печатка. Характеристика оформляється на стандартному аркуші паперу у двох примірниках: перший видають особі, а другий (копію) підшивають до особової справи.
Зразок: Характеристика Тихонова Євгена Володимировича, 1983 року народження, студента групи № 1Д-2000 Черкаського державного бізнес-коледжу
Тихонов Євген навчається в Черкаському державному бізнес-коледжі з 1 вересня За час навчання зарекомендував себе здібним студентом, сумлінно ставиться до навчання, має глибокі та міцні знання з усіх предметів, всебічно розвинений. Особливі здібності має з обраної спеціальності: він добре володіє технікою рисунку та живопису, має творчий підхід до виконуваних робіт, у яких розкривається неординарний погляд на світ, світовідчуття та світобачення юнака. Брав участь у міському конкурсі творчих робіт з комп’ютерної графіки. Має досвід роботи на персональному комп’ютері, добре володіє англійською мовою. Тихонов Є. виявляє активність у громадській та суспільно корисній роботі, відповідає за спортивну роботу в групі. Євген чуйний, вимогливий до себе, користується повагою в студентському колективі та серед викладачів коледжу.
Характеристику видано для ______________________
Директор, к.пед.н. Підпис О. В. Куклін
Куратор Підпис В. Л. Красюк
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 641; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.196 (0.01 с.) |