потреби як джерело активності особистості. Види та функції потреб

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 36 из 99Следующая ⇒

Загальновизнано, що потреби - це рушійна сила людської діяльності, поведінки. У той же час існує великий розкид у розумінні сутності потреб - від біологічної трактування до соціально-економічної. Розглянемо найбільш поширені серед них.

Потреба як нужда - це стан індивіда, створюване випробовуваної їм нуждою в об'єктивних умовах, предметах, об'єктах, без яких неможливий розвиток і існування живих організмів (С. Л. Рубінштейн, Д. Н. Узнадзе, А. Пьерон, В. І. Ковальов , В. А. Ядов, Л. І. Божович).

Потреба як залежність - це стан організму, що виражає його залежність від конкретних умов існування (В. А. Василенко, Б. І. Додонов). Однак залежність показує лише, які відносини існують між організмом і зовнішнім середовищем, але не відображає сутності потреб.

Слід зазначити, що наведені вище два визначення потреб є найбільш поширеними. Однак, поряд з ними, є й інші погляди.

Потреба як стосунки. У цьому випадку потреба розуміється як стосунки між суб'єктом і світом (Д. А. Леонтьєв). Це скоріше філософський підхід до розуміння потреб, ніж психологічний. Але при цьому зникає власне психологічний зміст потреб.

Потреба як відсутність блага. Стан відсутності блага - це і є потреба (В. С. Магун). Предметом потреби при цьому є відсутнє благо. Якщо в попередньому визначенні психологічний підхід замінювався філософським, то в цьому випадку - соціально-економічним.

Потреба як відхилення від рівня адаптації. Потреба визначається як відхилення деякої реальності, внутрішньої чи зовнішньої, від сформованих очікувань щодо цієї реальності (Д. К. Мак-Клелланд). Людина, наприклад, звик до певного спілкуванню або отримує задоволення від даного виду їжі, або певної обстановки. Відхилення від цього звичного для людини рівня викликає у нього потреба у відновленні очікуваного стану.

Потреба як стан (І. А, Джідарьян, В. Н. Мясищев, К. Обухівський). Дійсно, переживання потреби свідчить про зміни в стані організму і особистості. Інша справа, чи є цей стан єдиним виразом потреби.

Потреба як динамічний стан (К. Левін). Курт Левін розумів під потребою динамічний стан (активність), яке виникає у людини при здійсненні якого наміри, дії. Очевидно, що будь-яка потреба прагне до задоволення. Процес задоволення полягає в розрядці динамічного напруження. Таким чином, потреба, це якась напружена система (намір), яка виникає в певній ситуації, забезпечує діяльність людини і прагне до розрядки (задоволенню). Звідси випливає, що динамічний стан, напруга є вирішальним чинником, що детермінують поведінку людини.

Функції потреб

Виділяють дві основні функції потреб особистості: сигнальну та потребуючу.

Перша полягає в тому, що виникнення потреби сигналізує людині про появу дефіциту, зміні стану (фізичного або психічного), потрібності чогось. Саме змінений стан, усвідомлюване або неусвідомлюване людиною є сигналом, що запускає діяльність.

Друга функція полягає в намірі активності, діяльності для задоволення потреби, з метою усунення або посилення потребного стану. Потреба виступає як джерело активності, побудник діяльності, поведінки людини.

Класифікація і види потреб

Як у вітчизняній, так і в зарубіжній психології особистості існує безліч класифікацій потреб.

Можна виділити дві класифікації потреб. У першій з них всі потреби поділяються на біологічні (матеріальні), соціальні й ідеальні (духовні).

Реалізація біологічних потреб забезпечує індивідуальне і видове існування людини. Це потреби в їжі, одязі, сні, житло, безпеки, сексуальні потреби, потреба економії сил.

Соціальні потреби відображають потреби людини належати до якої-небудь групи, у визнанні, домінуванні, лідерстві, самоствердженні, уваги та прихильності оточуючих, у повазі і любові, дисциплінованості, незалежності-залежності.

Ідеальні потреби - це потреби пізнання навколишнього світу, сенсу свого існування, самоповазі та самореалізації, власне пізнавальні потреби, естетичні потреби.

Інша класифікація ділить всі види потреб на два великі класи: потреби збереження (потреби) і розвитку (зростання). Перший клас включає в себе:

фізіологічні (голод, спрага, сон, активність, секс) (по А. Маслоу),

потреба в безпеці (по А. Маслоу) і збереженні (по До Обухівському),

достатку (повнота задоволення біологічних потреб) (за Р. Акофф),

біологічні (по П. В. Симонову),

матеріальні (за Ф. М. Достоєвським).

Другий клас потреб це:

потреби в повазі і любові,

самоповазі,

самоактуалізації (по А. Маслоу),

пізнавальні, в тому числі і пізнання сенсу життя,

потреби в емоційному контакті, (по До Обухівському),

соціальні та ідеальні потреби (по П. В. Симонову).

Таким чином, видно, що майже одні й ті ж потреби перетасовуються між собою залежно від способу їх класифікації. Наведені класифікації дозволяють виділити найбільш значущі з точки зору практичного поведінки особистості потреби.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии