Розділ I Структура та особливості європейського співробітництва

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 17Следующая ⇒

ВСТУП

У 90-і роки ХХ століття об'єднана Німеччина проводила свою зовнішню політику в радикально змінених міжнародних умовах. Вони обумовлені об'єднанням і значним посиленням німецької держави, порушенням колишньої рівноваги в Європейському співтоваристві (в самій організації – тоді з великої, якщо ні – то з маленької треба писати), дезінтеграцією СРСР, утворенням політичного вакууму в Центральній і Східній Європі. Німеччина успішно скористалася цими сприятливими для себе умовами для переходу до нової зовнішньої політики, що адекватно відповідає її економічній потужності і зростаючому міжнародному політичному впливу.

Нова зовнішня політика Німеччини починає свій відлік у системі координат і цінностей колишньої ФРН - європейської інтеграції, атлантизму, забезпечення європейської безпеки. Окрім того, Німеччина заявляє про збереження лояльності союзам, організаціям, цінностям і зовнішньополітичній практиці, що визначала її поведінку в період до об'єднання. У той же час простежуються претензії Німеччини на лідерство у міжнародному співтоваристві та системі західних союзів і міжнародних організацій. Раніше членство в цих організаціях було для неї інструментом забезпечення рівноправності та мало формальний характер через обмеження, що накладалися суверенітетом. Тепер Об'єднана Німеччина пов'язує з ними злам колишньої ієрархії відносин і своє владно-політичне посилення на міжнародній арені.

На початку 90-х років ХХ століття ФРН збільшує зовнішньополітичну активність у процесі відстоювання свого права на національну "нормальність" і міжнародну відповідальність. Це означає підведення риски під нацистським минулим, відмову від колишніх самообмежень і забезпечення оперативного простору для нової зовнішньої політики. У партнерів і союзників Німеччини ці процеси викликають суперечливі почуття. З одного боку, вони підтримують відмову Німеччини від продовження "їзди на підніжці" – це публіцистичний стиль, а не науковий, вимагаючи, щоб вона поставила свій потенціал на службу загальним цілям. З іншого боку, партнери і союзники побоюються, що узяття на себе Німеччиною великих зобов'язань і відповідальності зміцнить її позиції європейського лідера, але зашкодить їх власним інтересам. Такі підозри посилюють недовіру до Німеччини і спонукують її партнерів по ЄС (передусім Францію і Великобританію) проводити модернізовану політику рівноваги.

При імплементації нової зовнішньої політики Німеччина ефективно використовує свою економічну міць, значні фінансові ресурси, зростаючий вплив у міжнародних організаціях, свої можливості найбільшого кредитора держав, які потребують фінансової допомоги з метою реалізації необхідних соціально-економічних реформ. У той же час, щоб не опинитися в ізоляції і використовувати західні структури як опору й інструмент легітимації своїх зовнішньополітичних дій, Німеччина змушена була враховувати наявність значного потенціалу недовіри до себе в зовнішньому світі.

Актуальність теми дослідженнявизначається статусною особливістю Німеччини у системі регіональних взаємозв’язків як провідного гравця в Європейському Союзі та високим ступенем впливу на процеси розширення і поглиблення європейської інтеграції. Німеччина є впливовою економічною потугою, членом "сімки" (вже «вісімки» - РФ приєдналася у 1997 році) високорозвинених індустріальних держав, провідною силою у європейському фінансово-економічному і політичному союзі (ЄС мається на увазі?), впливовим членом європейських і трансатлантичних структур, найважливішим партнером США по НАТО. Спираючись на цей потенціал і свою роль, що підсилилася на світовій арені, сучасна Німеччина з 1990 р. починає формувати нову зовнішню політику. Ця політика впливає на міжнародно-політичні та світогосподарські процеси.

Європейська політика об’єднаної Німеччини є політично значимою для України у контексті її прагнення інтегруватися в Європейський Союз. ФРН є важливим партнером України у процесі її поступового входження до західноєвропейських та атлантичних інституцій.   ми вже не інтегруємося в НАТО, а серед європейських інституцій залишається ЄС, про який згадується в попередньому реченні, тому говорити про це в наступному реченні недоречно. Можливо варто в другому реченні прописати про Німеччину як важливого партнера України в різних сферах: перерахувати в яких тощо.

Стан наукової розробки. Потрібно прописати :

Весь спектр зовнішньополітичних аспектів ФРН знаходить своє висвітлення в численних роботах в першу чергу російських (ПІБ в алфавітному порядку) та німецьких (ПІБ в алфавітному порядку) авторів. Існує також ряд досліджень як європейських науковців (ПІБ в алфавітному порядку), так і американських (ПІБ в алфавітному порядку). Що стосується українських праць на цю тематику, то, безумовно, слід зауважити, що їх кількість набагато менша, таким чином, повністю висвітлити те чи інше питання, спираючись лише на творчі доробки українських авторів, практично неможливо.

Під час написання цієї роботи було проаналізовано та опрацьовано широке коло наукових публікацій, монографій, періодичних видань, різні за своєю політичною спрямованістю, науковою цінністю, методами дослідження, висновками і рекомендаціями, глибокий аналіз яких дає змогу розділити умовно їх на такі групи:

1. Публікації провідних українських науковців (А. І. Кудряченко, С. В. Кондратюк, В. В. Копійка), що об’єктивно оцінюють реалії сучасної системи європейського співробітництва і місце в ній ФРН, чітко окреслюючи перспективи подальшої зміни її зовнішньої політики. Серед публікацій, присвячених концептуальним засадам німецької зовнішньої політики, необхідно відзначити монографічне дослідження українського науковця Мартинова А. Ю. “Об'єднана Німеччина: від "Боннської" до "Берлінської" республіки (1990 - 2005 рр.)”. Аналізу формування та реалізації європейської політики ФРН та її стосунків з європейськими державами, у тому числі і з Україною, присвячена монографія Кривоноса Р. А. “Німеччина у структурі європейської співпраці”. 

2. Численні праці російських дослідників (ПІБ в алфавітному порядку) присвячені детальному розгляду зовнішньополітичних напрямів ФРН. Російські вчені при дослідженні ролі Німеччини у системі європейського співробітництва виходять з того, що Берлін для Москви є передусім ….

3. Роботи американських (ПІБ в алфавітному порядку) та британських (ПІБ в алфавітному порядку) геополітиків, більшість з яких присвячена (1) розробці майбутніх сценаріїв розвитку подій на Європейському континенті та відповідно визначенню участі в цих процесах ФРН; (2) розгляду геополітичних/геоекономічних схем суперництва Німеччини і _______ за домінування у регіоні. В дослідженнях формулюється ідея про те, що …...

4. Також, безумовно, слід виділити праці власне німецьких науковців (ПІБ в алфавітному порядку), які висвітлюють процес еволюції розвитку зовнішньополітичної стратегії ФРН крізь призму її концептуального/доктринального забезпечення.

Аналізуючи перелік періодичних видань, які були використані у цій роботі, варто відзначити низку українських аналітичних видань, таких як: “Політика та час” (нині “Зовнішні справи”), “Стратегічна панорама”, “Стратегічні пріоритети”, “Дослідження світової політики” та російських: “Международная жизнь”, “Азия и Африка”, “Международная экономика и международные отношения”, “Международное военное обозрение”, “Военная мысль”. (Викреслити зайве або додати нове) Важливими для розуміння цілей і позиції Німеччини у міжнародних відносинах є офіційні виступи й інтерв’ю провідних політиків ФРН.

     Вивчаючи наявний досвід вивчення цього питання, зазначимо різноманітність та диференційованість у підходах щодо визначення місця та ролі ФРН у системі європейського співробітництва. Таким чином, саме відсутність комплексного (універсального) підходу до визначення ключових напрямів, принципів та механізмів реалізації зовнішньої політики ФРН у вітчизняній політичній науковій думці обумовила формулювання ключового наукового завдання магістерського дослідження – на підставі аналізу змін, що відбулись у зовнішній політиці ФРН, з урахуванням сучасних геополітичних реалій, що склались на Європейському континенті, окреслити перспективи подальшого розвитку українсько-німецької взаємодії та надати відповідні рекомендації щодо інтенсифікації двосторонньої співпраці.

Метою бакалаврської магістерської роботи є аналіз процесів реалізації Федеративною Республікою Німеччиною її зовнішньополітичних інтересів у системі європейського співробітництва.

Поставлена мета обумовила такі завдання:

Зазначена мета окреслює коло таких завдань:

- на основі критичного аналізу основних напрямів сучасної теорії міжнародних відносин з’ясувати значення співробітництва у міждержавних стосунках в Європі;

- визначити місце ФРН у структурі європейського співробітництва;

- виявити особливості сучасної європейської політики ФРН, а саме її ключової складової - співробітництва Німеччини з ЄС та НАТО;

- проаналізувати сучасний стан українсько-німецьких відносин та сформулювати конкретні рекомендації щодо інтенсифікації українсько-німецького співробітництва в контексті інтеграції нашої держави до Європейського Союзу.

Об’єктом дослідження є сучасна система європейського співробітництва.

Предметом дослідження - зовнішня політика ФРН‚ зокрема методи і засоби‚ за допомогою яких Німеччина реалізовує власні національні інтереси з метою збереження її впливу на процеси, що мають місце в оновленій архітектурі європейського співробітництва.

Основна мета і завдання визначили методи дослідження. Методологічну основу роботи складають загальнонаукові методи дослідження: системний, структурно-функціональний, метод компаративного аналізу.

Застосування системного методу простежується у всій роботі і обґрунтовується потребою чіткого виокремлення ширшого поняття «зовнішня політика ФРН у сучасній системі європейського співробітництва» та вужчого «ключові напрями зовнішньополітичної стратегії Німеччини в умовах трансформацій сучасної архітектури загальноєвропейської системи безпеки».

Використовуючи структурно-функціональний метод автор розглядає різні рівні/виміри реалізації зовнішньої політики ФРН: (1) взаємодія в рамках ЄС; (2) співпраця в межах НАТО; (3) співпраця Німеччини з Україною.

Метод компаративного аналізу використовувався при проведенні порівняльного аналізу позицій ФРН щодо подальших перспектив розвитку ЄС, НАТО та можливостей для поглиблення співпраці Берліна з Києвом.

В магістерській роботі також застосовуються узагальнення, синтез, індукція та дедукція. При розв’язанні різних завдань дослідження автор звертається до низки спеціально-історичних методів: історико-генетичного, історико-порівняльного, проблемно-хронологічного та статистично-аналітичного. Зокрема, ці методи використовувались при дослідженні еволюції змін у зовнішньополітичній стратегії ФРН на сучасному етапі крізь призму розвитку трансформаційних процесів у системі європейського співробітництва, а також вивчення процесу становлення та розвитку зв’язків Німеччини з Україною. 

В цілому при дослідженні процесів реалізації сучасної зовнішньої політики ФРН використовувався кожен з наведених методів та методичних засобів. Разом з тим, лише їх комплексне застосування може забезпечити всебічний та цілісний аналіз цієї проблеми.

Хронологічні рамки дослідження - 1990 – квітень 2009 грудень 2010 рр. - з падіння Берлінського муру 9 листопада 1989 року та приєднання колишньої Німецької Демократичної Республіки до Федеративної Республіки 3 жовтня 1990 року до змін у зовнішньополітичній стратегії ФРН, які пов’язані з розробкою нових підходів щодо реалізації східної політики Німеччини внаслідок результатів саміту НАТО в Бухаресті (2008 р.) та формулюванням оновленої позиції Берліну щодо подальших перспектив розширення ЄС та НАТО на Схід після прийняття Лісабонського договору ЄС та нової Стратегічної концепції НАТО (вказати дати документів відповідно).

 Структура дослідження. Бакалаврська робота складається зі вступу‚ трьох розділів, висновків і списку використаних джерел.

Структура та обсяг роботи. Структура роботи обумовлена її метою та завданнями. Загальний обсяг дослідження становить ___ сторінок. Магістерська робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури, який нараховує ____ джерел.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США