Аналіз і характеристика виробничих шкідливих і небезпечних факторів

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 19 из 20Следующая ⇒

Охорона здоров'я трудящих, забезпечення безпечних умов роботи, ліквідація виробничого травматизму і професійних захворювань - одне з головних завдань держави. Прискорений розвиток СТОА і виробничо-технічної бази (ПТБ) привів до підвищення вимог по забезпеченню безпеки праці на СТОА. Відповідно з чим робота по забезпеченню безпеки праці на СТОА повинна бути посилена. Для підприємств СТОА одна з центральних проблем в області охорони праці - це подальше вдосконалення організації і обслуговування робочих місць, сфери у плані появи небезпек. ТО і ПР на СТОА здійснюються в умовах коливань параметрів які характеризують температуру, вологість і рухливість повітря, тобто мікроклімат, а також вентиляцію і освітлення, і різному ступеню вірогідність поразки електричним струмом.

Організм що працює знаходиться постійно під впливом чинників метеорологічних умов і реагує відповідним чином на нього. Результат цього впливу - регулювання теплообміну в організмі, який визначається ступенем тяжкості роботи.

Важливий несприятливий вплив на працюючу людину надає пил, утворений при ремонті і обслуговуванні СТОА, обробці металу і дерева, фарбуванні СТОА, розбиранні і збірці сидінь, заточуванні інструментів, обробці на верстатах гальмівних колодок і т.п. пил вражає дихальні шляхи, шкірний покрив, органи зору і травний тракт людини.

Токсичний пил, потрапляючи в органи травлення навіть в незначних кількостях викликає отруєння. Тривалий вплив пилу свинцю, марганцю приводять до гострої інтоксикації організму. Ураження органів зору пилом можуть викликати кон'юнктивіт або травму рогової оболонки ока.

Проникнення пороши в організм людини через дихальні шляхи може привести до захворювання легенів. Важливий чинник збереження здоров'я що працюють - дотримання нормального температурного режиму у всіх приміщеннях СТОА і особливо на ділянках де є джерела тепла: ковальські сурми, термічні і гартівні ванни, нагріті метали і інші джерела.

Висока температура повітря при недостатній його рухливості у виробничому приміщенні негативно впливає на самопочуття що працює, а робота при понижених температурах викличе інтенсивну тепловіддачу, яка приводить до переохолодження організму.

Робочому доводиться одягати теплий утрудняючий рух одяг. Крім того, від холоду зменшується рухливість робочого, в роботі з'являються не коордініровані є рухи, які можуть привести до нещасного випадку.

Особливо несприятливі температурні умови роботи на СТОА спостерігаються в зонах ТО і ТР. Нерідко взимку на вулиці виконуються зварювальні, кузовні, малярні та інші роботи. У виробничих приміщеннях при одночасному відкритті і закритті воріт відбувається значний рух повітря (протяги). Унаслідок великих швидкостей повітря струмує, обдуваючи робочі і створюючи різкі коливання температур, приводячи до простудних захворювань.

При незначній рухливості повітря на окремих ділянках робіт можуть створюватися несприятливі умови для природного конвенційного руху повітря.

В повітрі виробничих ділянок завжди існує певна кількість водяної пари, яка створює певну вологість. Особливо підвищена вологість повітря наголошується там, де встановлені мийні машини і ванни в яких підігрівають рідину. В повітрі, надмірно насиченому водяними парами важко випаровування вологи з поверхні шкіри, яка різко погіршує стан і працездатність людини.

При зниженні відносної вологості до 20 % повітря викличе неприємні відчуття сухості слизистих оболонок верхніх дихальних шляхів.

Важливе значення для створення здорових умов роботи у виробничих приміщеннях має рівень їх освітленості, для чого в денний час використовують достатнє природне освітлення, а в темний час доби - штучне.

Гігієнічні вимоги до раціонального штучного освітлення - це достатня освітленість і рівномірність освітлення з певним співвідношенням освітленості на робочій і оточуючій поверхні, за відсутності різких тіней . Яскраве світло від лампи засліплює робочий, знижує працездатність і шкідливо впливає на зір.

Сильне засліплення викличе роздратування очей, головні болі і може стати причиною пошкодження органів зору. Негативний вплив на очі робить також робота в напівтемряві. Часте пристосування органів зору, стомлює очі, знижує їх захисну реакцію, приводить до професійних захворювань і сприяє збільшенню травматизму.

Деякі виробничі процеси на СТОА пов'язані з шумом, діють через органи слуху, шум негативно впливає на нервову систему людини. Чим вище частотний склад шумів, тим вони сильніше несприятливо впливають на органи слуху тих, що працюють.

Підвищення звуку до 130 ДБ викличе больові відчуття в органах слуху.

При постійному впливі надмірно інтенсивних високочастотних шумів можлива поразка не тільки нервових закінчень, але і середнього вуха. В результаті тривалого впливу шуму ослабляється увага і пам'ять тих, що працюють, росте травматизм.

Після роботи в гучному приміщенні чоловік не відразу починає нормально чути, у нього виникає деяке притуплення слуху і потрібно певний час, щоб слуховий апарат "відпочив" від шуму і почав нормально працювати.

Після впливу сильних, тим більше високочастотних шумів можуть виникнути неприємні відчуття: головний біль, нудота і запаморочення.

Негативний вплив на стан здоров'я що працюють надає вібрація. Причинами, які викликають вібрацію, є: удари окремих частин устаткування і машин один об одного (мелений), тверде кріплення вібруючих частин машин до не вібруючого і утворенню вихрових повітряних потоків, що швидко переміщаються, наприклад, в кожухах відцентрових вентиляторів і т.п.

При роботі двигунів АТС на території підприємства виділяється багато шкідливих речовин з відпрацьованими газами, які негативно впливають на стан здоров'я що працюють і навколишнє середовище.

Таблиця 5.1 Небезпечні і шкідливі виробничі фактори

Найменування небезпеки і шкідливого виробничого фактора

Коротка характеристика

Де може виникнути

Вплив на навколишнє середовище

Поразка електричним струмом

На ступінь поразки електричним струмом впливає: сила струму, що протікає через людину, частота і тривалість впливу, індивідуальні властивості організму

Шиномонтажний, вулканізаційний, РПСП

Електрон, що проходить через тіло людини, робить термічний, електромагнітний, біологічний вплив на людину

Травмування застосовуваним інструментом

Травмування внаслідок несправності застосовуваного інструмента

Ковальсько-рессор-ний, плотницький, РПСП

Забиті місця ніг, рук і інших частин тіла

Виробничий шум

Усякий шум небажаний для людини звук. Він виникає унаслідок вібрації поверхні устаткування, а також ударів інструмента при роботі. Характеризується звуковим тиском, інтенсивністю, частотою

Ковальсько-ресорний, арматурний, бляхарський, плотницький ділянки

Викликає зміни в серцево-судинній системі, викликає аритмію. Під впливом шуму високої інтенсивності, орган слуху стомлюється, може розвитися глухота. Шум приводить до зниження концентрації уваги

Продовження таблиці 5.1

Загазованість приміщень

Загазованість у результату виділення З при роботі ДВС, у печах при гарячій обробці металів

Ковальсько-рессор-ний, паливний, зона ПР

З, потрапляючи в організм, утворить з'єднання, не здатні до переносу кисню. Гострі отруєння при вдиханні повітря з СО більш 2500 кг/м³. порушення нервової системи.

Вплив електрозварювання

Опромінення, отримане при роботі з ел. зварюванням, у результаті недотримання правил експлуатації. Електродний дріт і її покриття містять марганець, кремній, фтористий кальцій

Зварювальна ділянка

Світлове ультрафіолетове опромінення, поразка ел струмом, вдихання сажі, що виділяється в результаті роботи.

Невідповідність параметрам, метеорологічні умови.

Підвищується температура окр. середовища в зоні, ділянках із застосуванням нагрівального устаткування, оцінюється t,⁰С, вологість.

Ковальсько-ресорна ділянка.

Викликає інтенсивний перерозподіл крові від внутрішніх органів до кінцівок. Змінюється діяльність серцево-судинної системи, артеріальний тиск, учащається подих.

Інфразвук.

Інфразвук виникає при роботі вентиляторів, трансформаторів.

Шиномонтажний, кузнечно-рессор-ний, мідницький ділянки.

Інфразвук діє на органи слуху, викликає порушення функцій органів травлення, може супроводжуватися непритомністю

      Особливу небезпеку складає робота з свинцем і свинцевими сплавами (лудіння, паяння, плавка), із застосуванням соляної кислоти, кислоти труєною цинком і водним розчином каустичної соди. Всі ці речовини можуть викликати хімічні опіки, а також ряд інших отруйних речовин може потрапити через органи травлення, дихання і через шкіру. Отрути можуть викликати гострі і хронічні захворювання.

У СТОА застосовують для технологічних цілей цілий ряд речовин які є отруйними (ацетон, гальмівні рідини, антифриз, розчинники фарб, електроліти, змащувальні матеріали).

        Виробничий чинник, вплив якого на того, що працює в певних умовах приведе до захворювання або зниження працездатності, є шкідливим і небажаним.

        Виробничий чинник, вплив якого на робочий в певних умовах приведе до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я, є небезпечним. Особливу небезпеку складають пожежі. Основними причинами виникнення пожеж на СТОА можуть бути: необережне поводження з вогнем, порушення правил пожежної безпеки при зварювальних і інших вогняних роботах, порушення правил експлуатації електроустаткування, несправність опалювальних приладів і термічних печей, порушення режиму експлуатації пристроїв для підігріву автомобілів, порушення правил пожежної безпеки при акумуляторних і фарбувальних роботах, порушення правил зберігання легкозаймистих і горючих рідин, самозагорання змащувальних і обтиральних матеріалів, статична і атмосферна електрика і т.д.

        При експлуатації АТС найбільш частими причинами виникнення пожежі є несправності електроустаткування АТС, негерметичність системи живлення, порушення герметичності газового устаткування на газобалонних АТС скупчення на двигуні грязі і масла, застосування легкозаймистих і горючих рідин для миття двигунів, куріння в безпосередній близькості від системи живлення, застосування відкритого вогню для підігріву двигуна і при визначенні і усуненні несправності механізмів і т.п.

Велику небезпеку представляє для людей при недотриманні правил техніки безпеки і запобіжних засобів з електричним струмом, оскільки порівняно з іншими видами травматизму на СТОА електро-травматизм носить важчий характер і нерідко приводить до смертельного результату.

Причому небезпека поразки електричним струмом специфічна, оскільки наявність напруги не може бути виявлена на відстані органами чуття людини без спеціальних приладів. Небезпека поразки електричним струмом істотним чином залежить від умов навколишнього середовища (вологість і температура повітря), впливає стан ізоляції електроустаткування, на опір тіла людини. Допустима напруга дотику і струму, яка проникає через тіло людини, яка працює в умовах високих температур (вище 250) і вологості (відносна вологість більше 75 %) в 3 рази менше ніж для нормальних умов.

 5.2 Профілактичні заходи профзахворювань та виробничого травматизму

Для послаблення впливу шкідливих та небезпечних факторів необхідно виконати декілька профілактичних заходів [18].

Згідно з ГОСТ 12.1.019-79 "ССБТ.Безпечність: загальні вимоги", електробезпечність повинна забезпечуватись конструкцією електроустаткування механічними засобами, індивідуальними засобами захисту організаційними заходами. До технічних засобів та заходів відносяться: захисне уземлення, занулення, вирівнювання потенціалів, мала напруга, електричний розподіл мереж, захисні вимикачі, компенсація токів уземленням, відгороджу-вальні пристрої, блокування, запобіжні пристрої, знаки безпеки, засоби захисту.

Верстати обладнують захисними екранами і відгороджу вальними кожухами, які в свою чергу не повинні заважати швидкій заміні зношеного абразивного матеріалу.

Інструменти, які використовуються на виробничих дільницях, повинні бути справними, перевірка та дефектування їх повинні виконуватись щомісяця.

Під час накачування шин повітрям забороняється поправляти положення шини ударами по замковому кільцю молотком. Накачувати шину необхідно на спеціальних майданчиках з використанням запобіжної клітки.

Перед тим, як розпочати роботу, потрібно застебнути усі ґудзики на робочому одязі, заправити волосся, щоб запобігти попаданню деталей одежі, волосся на рухомі частини обладнання. Рухомі вузли стендів повинні закриватись під час роботи захисними кожухами. Кріпити деталі необхідно надійно. Деталі, які обертаються, при можливості закривати захисними елементами.

Роботи з кислотою необхідно виконувати тільки в спеціально відведених для цього місцях. Робітнику, який працює з кислотою, необхідно одягатись в спецодяг і мати захисні засоби (окуляри, рукавиці, гумовий фартук). Місце роботи повинне бути обладнаним витяжною вентиляцією. Стіни приміщення необхідно регулярно обробляти 3%-м розчином для нейтралізації кислоти.

Шкідливі гази вилучають шляхом монтажу місцевих підсосів від горну. печі, ванн та інших об’єктів, які виділяють ці гази. Для захисту робітників від дії світлового випромінювання використовують індивідуальні засоби захисту.

Для боротьби з шумом використовують звукоізоляцію, раціоналізацію технологічних процесів.

Шкідливий вплив нафтопродуктів можливо значно знизити монтажем на робочих місцях витяжної вентиляції. При можливості доцільно використовувати не етиловані бензини. Не допускати проливання нафтопродуктів на підлогу приміщення.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии