Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Пáвэл твóрыть чýда сы′рыд тýбылныкув
Содержание книги
- Пáвэл йíдэ в дорóгу дрýгый раз. Росстаю′цьця з Варнáвыю
- Госпóдь клы′чэ Пáвла в Макыдóнію
- Пáвэл і Сы′ла оставля′ють Пылы′пы
- Пáвэл і Сы′ла в Вэ′рыйі
- Глава 18. Пáвэл в Коры′нфы
- Пáвэл пы′рыд прокóнсулом Галлыóном
- Пэ′ршэ подорóжжэ Пáвла. Ополóс
- Пáвловы чýда в Эфэ′сы
- Бунт прóтів Пáвловыйі нагýкы
- Пáвэл в Макыдóнійі, Грэ′цыйі, Троáды, Мылэ′ты
- Пáвловэ слóво в Мылэ′ты ля эфэ′ськых прысвíтырув
- По дорóзы до йірусалы′ма
- Пáвэл в Йірусалы′мы в Я′кова
- Пáвла в Йірусалы′мы арыстóвують
- Пáвэл прэ′буе оправдáтысь пы′рыд людьмы′
- Пáвэл в крэ′пості
- Пáвэл пыры′д сыныдрыё′ном
- Госпóдь даé знáты Пáвловы, шо ёмý проповíдуваты в Ры′мы
- Пáвла отправля′ють в Кысáрыю
- Суд над Пáвлом в намéсніка Фэ′лыкса
- Пáвэл сыды′ть два рóкы в тюрмí в Кысáрыйі
- Фэст роскáзуе ля царя′ Огры′пы про Пáвла
- Пáвэл пы′рыд Огры′пыю
- Пáвла прызнаю′ть нывыновáтым, алэ′ даю′ть вы′рок
- Корабэ′ль розбы′вся, алэ′ ратýюцьця
- Пáвэл твóрыть чýда сы′рыд тýбылныкув
- Пáвэл два рóкы жывэ′ в Ры′мы
- Пэ′ршэ послáнне святóго апóстола Пáвла
- Нагýка про кры′жа. Ны хвалíтэсь пы′рыд Бóгом
- Прóповыдь тым, комý явля′йіцьця дух і сы′ла
- Ны трэ′ба дылы′тысь. Кáжон мáтымэ свою′ нагрáду
- Всі лю′дэ – Бóжый храм. Ны хвалíтэсь людськэ′ю мýдростю
- Ны задавáйтэсь. Охвыровáлна дóля апóстолув
- Бырыжíтэсь блýду
- Ны судíтэсь в нывíрных
- Тíло – храм Бóжый. Мынáйтэ роспýсту
- Будь тым, кым ты назнáчаный
- Остырыгáйтэсь жэ′ртвы (охвíры) балванáм
- Власть і прáво апóстола. Хто комý слýжыть, той от тогó мáе дóлю
- Апóстол всім охвырýе. Будь слугóю всім
- Пры′клад гы′нчых нам на нагýку
- Стрáва Госпóдня і жэ′ртвы балванáм. Мынáйтэ слýжбы балванáм
- Молíтва молоды′ці в цэ′рквы
- Цэ′рква – Тíло Хрыстóвэ
- Любóв найвы′шча за всэ
- Прорóкы в Цэ′рквы
- Хай молоды′ця в цэ′рквы мовчы′ть
- Як мэ′ртвы воскрэ′снуть?
- Складáйтэсь на святóе дíло
- Зы′чыння, вытáння
Глава 28
Зымы′вля на Мылы′ты.
1. Вы′ратовавшысь, ты′йі, шо булы′ с Пáвлом, повíдалы, шо óстров зовэ′цьця Мылы′т (Мáльта).
2. Тýбылныкы булы′ нымавíсты якы′йі дóбры, бо воны′ з-за тогó, шо був дошч і хóлод, розоклáлы огóнь і прыйнялы′ всіх нас.
3. А як Пáвэл назбырáв бырэ′мне хворостý і клав ёгó на огóнь, то з жя′ру вы′скочыла змíйка і почыпы′лась в ёгó на руцí.
4. Тýбылныкы, як пубáчылы, шо в ёгó на руцí вíсыть гáдына, то казáлы оды′н одномý: «Напэ′вно гэ′той чоловíк душогýб, бо з мóра вин вы′ратовався, алэ′ Бóжа кáра ны даé ёмý жы′ты».
5. Алэ′ вин отрíс змію′ в огóнь і ныя′кыйі шкóды собí ны мав.
6. Воны′ шэ нáдылысь, шо в ёгó бýдэ гаря′чка чы вин раптóво впадэ′ мэ′ртвым. Алэ′ дóвго ждýчы і пубáчывшы, шо з йім ны трáпылась ныя′ка быдá, стáлы дýматы, шо вин Биг.
7. Кóло тогó мíсьця булá зымня′ стáросты óстрова, по ймэ′нню Пýблыя. Вин прыйня′в нас і тры дні лáсково госты′в.
8. Бáтько Пýблыя лыжя′в хвóрый на гаря′чку і на жыви′т. Пáвэл ввыйшóв до ёгó, помолы′вся, і поклáвшы на ёгó рýкы, зробы′в здорóвым.
9. Пóсля гэ′того і гы′нчы лю′дэ на óстровы, шо булы′ хвóры, прыхóдылы і булы′ вы′лічаны.
10. І вэ′льмы нас шановáлы. А як мы од’йіжджя′лы, то надавáлы нам всёгó, шо трэ′ба булó.
|